Евровидение, 2004

Вот, нашел на форуме.... Как вам такое?

Як це було у Полтаві (концерт Руслани) Добавлено: 27 Май 09:21

--------------------------------------------------------------------------------

Добрий день, мой маленькі, хлопчики й дівчатка! Сьогодні я розкажу вам правдиву до крику історію. Історію про те, як Руслана виступала у Полтаві.

Взагалі то, полтавський глядач ще ніколи не почував себе таким зганьбленим та сплюндрованим як цього вечора. Ні Філіп Кіркоров, а ні його зоряна дружина Алла не дозволяли собі ТАКОГО. Не кажучи вже про сумнозвісну ВІА Гру, яка хоч і забула одягти деякі з інтимних частин жіночого туалету, але співали попри все „у живу”.
Отже, о 17 годині 26 травня, за дві години до визначеного терміну початку концерту у залі усе було майже готово, звукорежисери закінчували визвучувати сцену. Але, як стало відомо Руслані Президент вручає якийсь орден я вона затримується на годину, тобто концерт розпочнеться о 20-ій.
О 19-ій годині, коли під „Листопадом” уже хвилин 40 стояв розлючений натовп і вимагав або пропустити його до залу або повернути гроші за білети, стало відомо, що по Руслану вже поїхали до аеропорту. Одна з керівниць центру розваг попросила техніків ввімкнути приємну тиху музику, з тим, щоб хоч якось зняти напруження людей, які уже понад 1,5 години чекали перед зачиненими дверима.
А „хрюші усе небуло”... десь пів на дев’яту у зал стали пропускати людей, які повільно почали займати свої місця. Час від часу у залі роздавалися непевні оплески. „Оптимісти” – усе, що залишалося нам промовити про себе. Було відомо, що винуватиця свята прибуде не раніше 21-ої години. Люди хто чекав у залі, хто пішов до буфету, а хто взагалі розбрівся по найближчих кав’ярнях. Маю зазначити, що мабуть ці кав’ярні, і буфет особливо мав би поділитися з Русланою часткою свого виторгу, бо тільки завдяки їй вони мали такий неперевершений успіх.
Напруження усе зростало, коли на сцену вийшов балет у повному спорядженні та тур-менеджер і оголосили, що Руслана ось-ось приземлиться у аеропорту. Пішла друга хвиля набігу на буфет.
За двадцять хвилин до десятої, коли вже нічого не хотілося і мабуть не тільки мені, - окрім з’їсти чогось відмінного від Снікерсу та лягти спати, стало відомо що ВОНА нарешті приїхала. Машини з мигалками під’їхали до службового входу...
В 22.05 на сцені заклубився димок, замигало світло. „Нарешті” – видохнув зал.
На сцену вискочив балет, а за нам і Руслана, яка без зайвих слів перейшла до справи. Тобто почала відкривати рота під фонограму. „Плюс” було чути за три кілометри. Зал зреагував неоднозначно, - молодь повскакувала з місць і рвонула у проходи, щоб поплигати у так пісні, а старше покоління скривилося як середа на п’ятницю. Після пісні „Знаю я” Руслана вийшла на край сцени і, підтягуючи штани які постійно спадали (видно схудла бідненька від таких напружень) почала вибачатися, хоча була беззаперечно упевнена, що після першої пісні у серцях публіки вже не зосталося злості, і взагалі в усьому винний літак. Цікаво, у фонограмі також винен літак? Потім пролунали „Wild dances” і усі пісні, точно по списку, з платинових „Диких танців”. Якби не англомовна версія „диких танців” то можна було б не везти з собою міні-диск з „плюсом”, а просто увімкнути CD «Дикі танці» і пострибати під них. Було б навіть краще, бо пісень на ньому дещо більше, ніж було виконано на концерті.
Між піснями Руслана активно спілкувалася з залом. Зі змісту цього спілкування можна було зробити висновок, що після вручення ордену Руслана відсвяткувала цей знаменний факт так само як і в Стамбулі - горілкою з салом. Коли фанаткам було милостиво дозволено сфотографуватися з співачкою, на сцену вискочила юна екзальтована особа і почала вішатися Руслані на шию. Від гріха подалі Руслана з юним створінням пішла за сцену, а натомість вийшов балет „Життя” з „сольною” програмою.
Саме час розповісти про сам балет: о 17 годині відбулася „репетиція” балету. Виглядала вона так, наче вони метри естради і усі рухи вже завчені до найменшої детальки. Бо молоді люди просто пересувалися по сцені рухами більш-менш схожими на танець, змазаними та нечіткими. Гадалося, що то тільки на репетиції, щоб розмітити розміщення кожного на сцені, а на концерті буде все інакше. Але все сталося не так як гадалося, - у кожній композиції рухи повторювалися у точності до міліметру, хоч і у різній послідовності. неозброєним оком видно, що танцювали аби як. Немає закінченості рухів, „точок” наприкінці кожного, усе змазано і нечітко. Дівчата виглядали ще так сяк, але хлопці... у одного навіть уже встигло від гарного життя відрости барильце, яке було видно з самого останнього ряду. Як людина яка займалася 5 років балетом та 3 роки сучасними танцями можу сказати, що шоу-балет Руслани схожий на аматорський, а не професійний. Наші „Тотус”, у якому танцювала ваша покірна слуга, „Лілі Ангел” та „Діліжанс” виглядають на сцені більш упевнено ніж вони. Можливо вони просто не захотіли викладатися на повну, бо воно ж не Стамбул і не Київ, і навіть не Кельн, куди полетіла Руслана одразу ж після концерту. Проста Полтава.
Останньою краплею, що викликала у мене істерику, був винос квітів „від народного депутата Анатолія Тихоновича Кукоби” і голос, що коментував це „за кадром” з нотками „від совєтськго інформбрю” але жіночий. Коли Руслана захотіла побачити „голос” з-за куліс вийшла тітонька і продовжила декламувати, що від спонсора ПолтавГаз... (тут у мене сталася вищевказана істерика, яка виявилася у гучному сміхові та сповзанні по стінці). Руслана виглядала дещо ошарашеною... Хоч би попередили бідненьку.
Але саме цікаве ще попереду... Знаєте скільки тривав концерт? Я вам скажу – рівно годину. ОДНУ ГОДИНУ ПІД ФОНОГРАМУ. СПАСИБІ ЩО ХОЧ ТАНЦЮВАЛА ВЖИВУ.
Уявляю, що відчули люди, які чекали її ТРИ години, заплатили за квитки від 70 до 180 гривень і отримали за свої гроші ЦЕ.
Як прихильниця Руслани, яка вболівала за неї і була впевнена у перемозі я до мозоку кісток розчарована.

А я знаю кто может быть победит на следующем конкурсе. Это группа Озон. Прикольные напевы.
Что касается Савичевой, то то же неплохой продукт. Особенно, если учесть, что Макс Фадеев свою талантливую ручищу приложил.
А фабрики и раньше были. 50\50, например, или Юрмала. Первая программа подарила нам Мальчишника (Секс без перерыва) и Технологию (Нажми на кнопку, Танцы в двоем), которая снова собралась и записывает новый альбом, а второй фест - Малинина (Осторожно двери закрываются) и Агутна (Босоногий мальчик). Была передача "До 16 ти и старше...", в которой Нау, крутили, Цоя, Алису и т. д. Были свои фесты и у них. И при совествкой власти это тоже все было. Только сейчас это все получило денежную подпитку в огромных масштабах, поэтому шоу должно быть ярким. Иначе зачем же вкладываться.